Педагогічне кредо та есе

...Щоб відкрити перед учнями іскорку знань,
учителеві треба увібрати море світла,
ні на хвилину не відходячи від променів
вічно сяючого сонця знань, людської мудрості.

                                                         В.О. Сухомлинський

Життя триває. Завтра знову зайду до класу. Я – режисер, котрий не знає, що і як зіграють його актори. Але одне я знаю точно: я гратиму чесно і справедливо, віддаючи дітям своє серце і розум.

Кожна людина, яка займається улюбленою справою, вважає свою роботу найцікавішою, найважливішою, одним словом, найкращою. І я не виключення, адже професія вчителя – найвідповідальніша.

Завдяки цій професії я постійно розвиваюсь, вбираю в себе все нове і цікаве. При цьому я  маю розвиватися в усіх галузях. Ця професія також дає можливість бути постійно молодою, спілкуючись з дітьми.

Є такий афоризм: «Не даруй людині картину - подаруй їй фарби і полотно. Не даруй людині книгу – подаруй блокнот і ручку. Не даруй того, що ти вважаєш щастям – подаруй їй можливість вибирати своє щастя.»

Це і є ціль моєї роботи. Не вибирати за своїх учнів їх майбутню долю, а допомогти їм пізнати цей світ і себе в ньому, знайти своє призначення. Не втручатися постійно в процес їх самопізнання, а чекати, коли учень звернеться з питанням, за порадою або з цікавою пропозицією. Це схоже на те, як вирощують квітку. Тільки в цьому випадку ти (вчитель) – і садівник, і сонячне тепло, і живлюща волога. Ти підживлюєш, зігріваєш цей несміливий поки, маленький росточок, але пробиватись крізь землю, рости, вбирати те, що дає оточуючий світ, він має самостійно. Якщо я зможу їх розворушити, примусити думати, мріяти, шукати, діяти, я буду знати, що я на своєму місці.

Учителя впізнаєш одразу. Я в цьому переконалась неодноразово, коли незнайомі люди визначали мою професію. Безумовно, щось є в поставі, рухах, голосі. Але це не все.

Справжнього вчителя завжди можна впізнати за жагою до навчання,  радістю від постійного саморозвитку, самовдосконалення.

І завдання справжнього вчителя - передати це бажання і радість учням, запалити в них іскру.

Якщо вчитель не має цього на меті, то жодні новітні методи та технології не допоможуть. Тільки знаходячись на одному енергетичному, духовному рівні з дітьми, можна досягнути успіху в цій роботі.